Струмкова форель – Salmo trutta fario

Нативний вид, який мешкає в гірських ріках Карпатського регіону.

Типова реофільна риба, живе в мілководних річках та струмках з камʼянистим, гальковим чи піщаним грунтом, швидкою течією, прозорою водою, з високим вмістом розчиненого кисню на глибині 20-150см, за температури до 23°С (оптимальна 16°-18°С). У річках Карпат населяє зону від 200 до 1000м над рівнем моря.

Її спина оливково-темно-коричнева та сріблясто-блакитна, на череві є червоні плями зі світлими краями, а черево білувато-жовте. Статева зрілість настає, зазвичай, в три-чотирирічному віці. Нерест у риб осінній (жовтень-листопад), в залежності від температурного режиму води досить часто відбувається в грудні. У природному середовищі під час нересту використовує швидке розмахування хвостом і хвостовим плавцем на кам’янистому руслі річки, щоб зробити кілька неглибоких ям, в які відкладає ікру, де біля неї плаває самець який в туж секунду запліднює ікру своїм молоком.  Плодючість самок варіює в широких межах – 500-2500 ікринок. Розвивається ікра упродовж 200 днів за температури води 1-2°С, або 60 днів при 7-8°С. Після чого з ікри вилуплюється личинка. За характером живлення струмкова форель – поліфаг, з віком віддає перевагу хижому способу живлення. Струмкова форель (місцева назва – пструг, струг) – цінна риба, живе до 12 років. Деякі світові дослідження стверджують що вона може жити 18 років. В Україні досягає довжини тіла 25-40 см та маси 0,2-0,8кг, зрідка до 2кг. Потребує своєї території, яка як правило складає від  200 до 500 м річки і живе там все життя, окрім нерестового періоду коли вона піднімається вверх по течії  на мілководдя, після чого повертається на свою територію. Вдень вона ховається в тіні берега річки, повернувшись обличчям вгору за течією. Залежно від розміру та середовища існування, вони харчуються переважно комахами та їх личинками (особливо волохокрилець або джерельник) , дрібними рибками, дрібними ракоподібними, равликами та іншими водними тваринами. Канібалізм також часто спостерігається серед струмкової форелі. Вони є швидко плаваючими хижаками-переслідувачами , але в річках і струмках зі швидшою течією вони зазвичай схильні до опортуністичних дій і ловлять здобич, яку проносить течія.

Ця риба використовується як вид біоіндикатора у прісноводних системах через свою чутливість. Вона є добре відомим «модельним організмом» у дослідженнях водної токсикології, особливо для біоакумуляції важких металів.

Культивування форелі в карпатських господарствах розпочалося в другій половині 19 століття. На той час річки з форелевими угіддями належали крупним землевласникам, тому форель як продукт споживання була доступна тільки для власників лісових масивів та багатої аристократичної верхівки, що визначило її характеристику – “королівська риба”.

Природне та заводське відтворення струмкової форелі в кінці XIX і на початку XX століття в достатній мірі забезпечували її природні запаси. Так, до 1940 р. на один кілометр форелевих дільниць в карпатських річках виловлювали від 60 до 310 екз. форелі середньою масою 350 г, що складало – 21-110 кг/км, або 20-150 кг/га. Відповідно загальна промислова продуктивність форелевих дільниць краю складала до 1360 тон на рік (Протасов, 1946; Шнаревич, 1964). Однак заводське відтворення несуттєво впливало на запаси та чисельність форелі, оскільки промислове повернення від нього складало не більше 1%. Фактично, поповнення запасів відбувалось за рахунок природного нересту, чому сприяла широко розгалужена система потоків та потічків, організація охорони, заборона вилову в нерестовий сезон та свідомість місцевого населення.

Але вже у 90-х роках спостерігалось зменшення популяції струмкової форелі, а в 2000-х це була вже катастрофічна ситуація. 

Основні причини зниження популяції струмкової форелі в Карпатському регіоні України:

• Вирубка лісів: Знищення лісів, коріння яких утримували більшу частину води, яка випадала дощем, призвело до обміління річок, зміни температури води та підвищення рівня замулення, що губить рибу та  ікру.
• Браконьєрство та відсутність культури рибальства: Попри заборони, форель залишається бажаною здобиччю:
  • Варварські методи: Використання електролову, вибухівки або хлорного вапна знищує все живе в радіусі дії, включаючи малька та кормову базу.
  • Ігнорування норм: Багато рибалок не дотримуються принципу «спіймав — відпусти» і забирають навіть дрібну рибу, яка ще не встигла дати потомство.
• Кліматичні зміни: Часті паводки, спричинені дощами, дуже великі і руйнівні. Рівень води у гірських річках підчас повені міг підніматись на 2-3 м. І оскільки гірські річки стрімкі і швидкі, то рибу просто змітало вниз по течії, звідки вона практично не поверталась. 
• Зміна гідрологічного режиму: Струмкова форель — холодноводна риба. Для нормального життя та розмноження їй потрібна вода з високим вмістом кисню та температурою не вище 18°C. Через глобальне потепління, вода влітку прогрівається до критичних позначок, що призводить до загибелі молодняка  і значного відходу струмкової форелі. Річки міліють, а невеликі притоки, де форель зазвичай нереститься, влітку взагалі пересихають.
• Антропогенний вплив та руйнування біотопів: 
  • Будівництво малих ГЕС: Дамби перекривають шляхи до нерестовищ. Навіть наявність рибоходів не завжди допомагає, оскільки вони часто спроектовані неправильно. 
  • Видобуток гравію: Вивезення піщано-гравійної суміші з русел знищує природні ями, де форель відпочиває, та перекати, де вона відкладає ікру.
  • Забруднення: Скидання неочищених стічних вод та використання хімікатів у сільському господарстві погіршує якість води, критичну для чутливої до чистоти форелі, а також зменшують кількість комах, якими харчується риба.

Таким чином річки збідніли на рибу, а в тому числі і на струмкову форель. У таких умовах які склалися, штучне відтворення і вселення струмкової форелі стало неабияк актуальним. Тим паче у Карпатському регіоні зберігся єдиний державний завод по вирощуванню форелі. У 2010 році було прийнято рішення про вирощування саме струмкової форелі на ДУ “РФЗ “Лопушно”. І вже в 2013 році було здійснено перше вселення в річку Серет  цьоголітку струмкової форелі в кількості – 6358 шт., загальною вагою – 19,9 кг., середня вага одного малька склала – 3,13 г. З кожним роком кількість випущеної форелі зростала. За період з 2013 по 2025  роки включно рибзавод здійснив вселення у водойми карпатського регіону України  1891,91 тис. екз. мальків струмкової форелі.