Європейський харіус – Thymallus thymallus (L)

Належить до роду харіусових з родини лососевих. Тіло харіуса валькувате, сріблястого з оливково-фіалковим відтінком кольору, спина бура, черево біле, вздовж тіла бурі або жовті смужки. У передній частині тіла розкидані чорні плями.

Спинний плавець високий, строкатий – на його темно-сірому фоні розкидані червоні, або фіалкові дрібні чотирикутні плями. Жировий, хвостовий та анальний плавці сіро-фіалкові, черевні плавці на кінчиках жовті, грудні плавці – світло-жовті. Ареал розповсюдження харіуса європейського досить широкий. Він зустрічається у водоймах Великобританії, Франції, Швейцарії, Німеччині, Середній та Північній Норвегії, досить широко у Швеції, в Румунії та Польщі. В межах України зустрічається в гірських ділянках Дністра та його притоках, а також у басейні Дунаю в Закарпатській області.

Житель гірських річок, своєю поведінкою наближається до форелі струмкової. Він мешкає в річках Закарпаття на висоті 1000-1690 м над р. м., висотна амплітуда заселення ним гірських річок – 831 м, проте оптимальні умови для його існування знаходяться у річках на висоті від 250 до 850 над рівнем моря. Поширення його на висоті в межах 1000м пояснюється тим, що гірські річки Закарпаття здебільшого мають дрібну гальку аж до самих джерел та не мають водоспадів, які в інших річках перешкоджають проникненню харіуса у вищі ділянки річок. Крім невеликих переміщень під час нересту, харіус взагалі малорухома риба та живе більш-менш постійно на тій самій ділянці, де розмножується чи недалеко від неї. Вдень він перебуває на дні, а вночі підіймається до поверхні, полюючи за комахами, якими переважно живиться. За характером живлення харіус поліфаг, але віддає перевагу комахам та їх личинкам. Нерідко харіуси живляться дрібними рибами, особливо бабцями (Cottus poecilopus) та активно поїдають ікру інших риб.

Найінтенсивніший ріст харіуса у природних умовах відбувається впродовж перших трьох років, особливо в перші два, на третьому році життя – темп росту уповільнюється.

Харіус стає статевозрілим у віці трьох років. Плодючість у вперше дозрілих риб становить близько 1500 ікринок. Час та термін розмноження харіуса залежать від температурного режиму річки. Нерест починається раніше в нижній її частині, де лід зникає швидше. Вперше в сезоні він може відбуватись за температури близько 6,0°С, однак найінтенсивніше – за 10,0-12,0°С. За таких умов тривалість нерестового періоду скорочується до одного тижня. Здебільшого нерест настає наприкінці квітня, закінчується в середині-кінці травня, ікру відкладає на камʼяному чи гальковому дні на глибині до 0,4м Під час нересту самці набувають яскравого шлюбного забарвлення – у них між рядками луски з обох боків тіла та на череві позаду грудних плавців тягнуться золотаві смужки. Самиці забарвлені одноманітніше: у них переважають зеленкуваті та сріблясті відтінки.