Дунайський лосось (Hucho hucho, Linnaeus, 1758)

Місцева назва виду в Україні – головач, головатиця є одним з найбільших (вага до 52 кг, довжина до 1,5-2,0м) та найцінніших видів серед прісноводних лососів в іхтіофауні України. Ендемік гірських рік басейну Дунаю.

Прісноводна реофільна риба, яка ніколи не спускається в море, живе постійно на глибоких ділянках річок з швидкою, бурхливою течією, здебільшого нижче перекатів, біля водоскидів та гребель. В Україні зустрічається в ріках Закарпатія: у верхівʼї Тиси (практично вздовж всієї протяжності ріки в межах України), середній та нижній течії Ріки та Тересви (басейн Тиси, висота до 115м над рівнем моря), а також на Буковині:

• Чорному та Білому Черемоші
• Путилі
• верхньому Пруті (басейн Пруту до висоти 1400м над рівнем моря).

Навесні та влітку піднімається в верхівʼя, за настання холодів спускається в пониззя, де статевозрілі особини тримаються на відкритих плесах, а молодь на каменистих перекатах. До пониззя Дунаю міграцій ніколи не спостерігалось.

Головач має сплющену з боків голову, веретеноподібну форму тіла, зеленкувате з блакитним відтінком забарвлення зі спини, та сріблясте з рожевим відблиском з боків, біле черевце, плавці червоно-сірого кольору. На спині та боках від голови до основи хвостового плавця, на лобі до самих очей багато іксоподібних плям, які на середині тіла зменшуються, а на рівні парних плавців стають ще дрібнішими. Статевої зрілості набуває на 4 році життя за довжини тіла близько 60см, та маси 1-3кг. Тривалість нерестових міграцій незначна.
Нерест дунайського лосося в ріках відбувається навесні, коли, за народною прикметою, зацвітає глід.

Здебільшого нереститься з середини квітня до середини травня, переважно у гірських потоках на глибині 0,3-1,2м, за середньодобової температури води 6-10°С. Часом строки нересту змішуються залежно від гідрометереологічних умов року. Самиця відкладає ікру на чистому дні, малими порціями в ямки з гальки та піску, де швидкість течії сягає 0,6-1 м/сек. Проміжок часу між відкладеними порціями 2-3 дні. Співвідношення статей в нересті 1:1. Плідники утворюють пари, де самець агресивно охороняє нерестову ділянку, довжина якої досягає 100 м.

Плодючість коливається в широких межах – від 4 до 12 тис. ікринок, в залежності від розміру та віку самки. Ікра яскраво-жовтого кольору, досить велика, діаметр ікринок коливається від 2 до 6,0мм, наприклад, у чотирирічної самиці довжиною 59см та масою більше 3кг виявлено 7,6 тис. ікринок діаметром – 2мм, у восьмирічної відповідно 84см, 5,7кг – 11,7 тис. ікринок, діаметром 5мм. За температури води 8-14°С розвиток ікри триває 30-35 днів, або 280-320 градусоднів. Молодь живиться комахами та їх личинками.

Починаючи з 2-го року життя головною поживою стають риби (гольці, пічкур, марена, бабець, харіус, бистрянка, ялець-андруга). За живлення переважно малоцінною рибою, вже на третьому році життя маса головача збільшується майже втричі в порівнянні зі струмковою фореллю чи харіусом та вдвічі порівняно з райдужною фореллю.

Упродовж останніх десятиліть минулого століття чисельність популяцій дунайського лосося в Україні катастрофічно знизилась, загроза його зникнення є незаперечним фактом. Природоохоронні формуляри щодо дунайського лосося такі, як: заборона вилову Правилами рибальства у внутрішніх водоймах України (1985 р); заборона вилову Правилами любительського та спортивного рибальства у внутрішніх водоймах України (990р). та занесення до Європейського червоного списку в 1991 році не дали позитивних результатів, у звʼязку з чим необхідне проведення робіт з його штучного відтворення та реакліматизації виду у внутрішніх водоймах України.